Серія відео для дітей щодо правил захисту себе від насильтва
ЗНАЙОМИЙ-НЕЗНАЙОМИЙ СТРЕС
ЯКЩО ТИ ХОЧЕШ МАТИ ТЕ,
ЧОГО НІКОЛИ НЕ МАВ,
ЗРОБИ ТЕ, ЧОГО НІКОЛИ НЕ РОБИВ.
Н. ПЕЗЕШКІАН
Висока турбулентність і складність сучасного світу призводять до того, що стреси стають постійними «супутниками» людини. Наукові дослідження останніх років підтверджують тенденцію зросту рівня стресу серед фахівців розумової праці порівняно із працівниками фізичної праці.
Саме поняття «стрес» введено в обіг видатним канадським біологом, патофізіологом, основоположником вчення про стрес, Гансом Сельє . Згідно його твердження, стрес є неспецифічною відповіддю організму на будь-яку пред’явлену йому вимогу, що допомагає пристосуватися до труднощів, що виникають, і впоратися з ними. Науковець підкреслив, що різні подразники (холод, спека, смуток, радість…) викликають одні й ті ж біохімічні реакції організму. На сучасному етапі під стресом розуміється стан напруги, що виникає у людини під дією сильних впливів.
Ми звикли вважати, що стрес – реакція організму на дію неприємного чи шкідливого фактора. Проявляється вона у погіршенні психоемоційного стану. Проте науковий погляд на стрес не такий однозначний і песимістичний.
Наше оточення постійно змінюється: знижується чи підвищується температура повітря, ідуть опади, коливається атмосферний тиск, в містах з’являється смог. Наші гаманці то повнішають, то тоншають, ми досягаємо професійних успіхів чи терпимо фіаско. Й у всіх випадках наш організм має пристосуватись до нових випробовувань, викликів. Зможе переналаштуватись – виживе.
Існує універсальний механізм, який дозволяє усім живим істотам бути гнучкими за різних обставин. І цей механізм – стрес. Саме завдяки стресам ми можемо адаптуватись до змін у середовищі та соціумі. І не суттєво, приємні чи неприємні обставини, в яких ми опинились.
Найближчий китайський ієрогліф, який описує поняття «стрес», перекладається європейськими мовами також як «криза». Він складається з двох знаків, розташованих поряд один з олним. Перший означає «небезпека», а другий – «можливість».
Тим не менш згідно думки самого Ганса Сеальє, стрес може бути і корисним, в тому випадку від «тонізує роботу організму і допомагає мобілізації захисних сил (враховуючи імунну систему). Для того щоб стрес прийняв характер еустрес, необхідна наявність певних умов .
Ненасильницьке спілкування
Ненасильницьке спілкування - метод спілкування, розроблений американським психологом доктором Маршалом Розенбергом, який грунтується не емпатії.
Метод Розенберга пропонує змінити звичну стратегію мислення і поведінки у конфліктних ситуаціях із реактивної (відповідь на подразник) на усвідомлену й співчутливу. Для цього пропонується постійнго турбуватися про себе (свої потреби) та у діалозі з людьми уникати оцінок і критики, натомість звертати увагу на факти, свої почуття та почуття та потребми опонента.
4 КРОКИ НЕНАСИЛЬНИЦЬКОГО СПІЛКУВАННЯ
КРОК 1: ОЗВУЧИТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ. Важливо відрізняти спостереження від оцінки. Коли ми їх поєднуємо, люди швидше чують критику і починають противитися тому, що їм кажуть. Наприклад, мама говорить сину: «Ти досі не вимкнув гру, ти безвідповідальний і не поважаєш мене». Це критична оцінка. Натомість вона може зауважити: «Ти казав, що вимкнеш гру за 10 хвилин, а минуло вже 20 хвилин». Це спостереження. Ідея в тому, щоб озвучувати те, що могла б зняти камера, – факти без оцінок.
КРОК 2: ВИСЛОВИТИ СВОЇ ПОЧУТТЯ. Потрібно сказати, що ми відчуваємо стосовно нашого спостереження. Виражати почуття треба через конкретні емоції, а не «мені погано чи мені добре». Формулювання «мені сумно, мені радісно» будуть зрозумілішими іншій людині та викличуть її співпереживання.
КРОК 3: ПРИВ’ЯЗАТИ ПОЧУТТЯ ДО ПОТРЕБ. Тут ми пояснюємо, чому в нас виникають ті чи інші емоції. Наприклад: «Ти сказав, що звільнишся за 10 хвилин, а минуло 20. Я злюся на тебе, бо хочу бути почутою. Коли ти не чуєш мене, я почуваюся неважливою».
КРОК 4: ВИСЛОВИТИ ПРОХАННЯ. Воно має виражати конкретну дію, а не бути абстрактним. Сказати «перестань мене бісити» – це не прохання. Нормальний варіант: «Я б хотіла, щоб ти вимкнув гру зараз і ми пішли у справах, про які домовлялися». Головний складник четвертого кроку – готовність почути «ні». Прохання не має бути вимогою. Коли від людини починають чогось вимагати, вона одразу чинить опір.
Спробуйте протягом дня метод ненасильницького спілкування. Можливо конфліктів у родині та із друзями стане набагато менше!
Бажаю гарного дня!
Детальніше за посиланнями:
https://www.empatia.pro/marshall-rosenberg-nvc-what-is-it/